В рубрике Ніжнa «Лілeя» з нaціoнaльними укрaїнськими мoтивaми, пристрaснe «Бoлeрo», нaтxнeнe іспaнським тaнцeм, aбo ж сxідний кoлoрит і містикa «Бaядeрки» — всі ці істoрії, втілeні у бaлeті, здaтні рoзпoвісти прo силу кoxaння бeз слів. Вирaжaючи пoчуття гeрoїв бери сцені, артисти проживають найглибші емоції, перед яких ми також можемо доторкнутися і знайти щось особливе.
Напередодні Дня закоханих згадуємо пʼять романтичних балетів, у центрі яких опиняється дукс любові — ніжної, драматичної, пристрасної та трагічної.
«Лісова пісня»
«Лісова пісня» вдоль праву вважається перлиною українського балету, яка зачаровує своєю казковістю, тонким відображенням народного мистецтва та глибоким змістом. Однойменна невзгода-феєрія Лесі Українки, майстерно втілена у поезії танцю, розповідає относительно трагічну історію кохання Мавки та Лукаша, що розгортається получай фоні краси української природи.
Музика «Лісової пісні» — це справжня симфонія народних пісень, казок і легенд. Її автором став український камер-музыкант Михайло Скорульський, а його донька, відома танцорка та балетмейстерка Наталія Скорольська, продовжила справу батька, створивши лібрето балету. Силаша почуттів, переплетіння реального та казкового, поетичні образи героїв і мат «Лісової пісні» из-за десятки років закохали у себя тисячі глядачів як в Україні, в такой мере і в усьому світі.
«Безрукавка»
У листопаді 1928 року французький сочинитель Моріс Равель, натхненний пристрасним іспанським танцем, вперше производить оркестрову пʼєсу «Безрукавка». Написана бери замовлення балерини Іди Рубінштейн, вона одразу викликала захоплення публіки і стала невіддільною частиною концертної програми найкращих оркестрів світу. «Я написав тільки Водан шедевр — "Безрукавка"», — говорив для п\’єсу Моріс Равель.
Геніальність твору в його простій, ритмічній та мелодійній структурі. В основі сюжету — ніжне кохання Дівчини та Юнака, яке піддається випробуванню насквозь спокусу та красу Дами. Вона зваблює Юнака, руйнуючи перше крихке почуття условия. Але гордість Дівчини бере макуша над образою. Силою своєї чарівності вона перемагає Даму, приваблюючи «хвост» її прихильників. Вона відроджує почуття Юнака, та никак не прощає його зраду, назавжди залишаючись чистою у своєму коханні.
Унікальною версією «Безрукавка» є постановка українського балетмейстера Анатолія Шекери. Головним акцентом його інтерпретації став колектив ансамблю танцю, який підкреслював потужну динаміку музики Равеля. Саме завдяки роботі Анатолія Федоровича світ зміг побачити український варіант улюбленого «Безрукавка».
«Лілея»
«Балет-пісня», ніжна, драматична і філософська рассказ про кохання красуні Лілеї та парубка Степана. В основі балету «Лілея» лежить однойменна шевченківська балада, Вотан із найбільш ліричних творів автора. Це історія оборона зворушливу любов хлопця і дівчини, якій малограмотный судилося збутися вследствие жорстокість князя, що розлучає закоханих. Він забирає Лілею после свого палацу, а Степану віддає в солдати, проте праздник втікає на Січ. Повернувшись, щоб визволити Лілею, Степуня разом із друзями-гайдуками оточує палац князя та влаштовує крамола. Розлючений князь стріляє у Степана, але влучає у Лілею, яка захищає коханого. Героїня перетворюється получи прекрасну білу квітку.
Інтерпретувати український народний мелос, створивши виразну танцювальну музику, вдалося українському композитору Костянтину Данькевичу. Народні мелодії, національні костюми, символізм та емоційність сюжету надають постановці виразності. Саме «Лілея» стала першим прикладом інтеграції української літературної класики в балетне мистецтво, що досі залишається актуальною.
«Танцовщица»
Відома східна казка, романтически-екзотична історія, яка стала одним із найдосконаліших балетних творінь композитора Людвіга Мінкуса та балетмейстера Маріуса Петіпа. У цій «енциклопедії танцю» XIX століття черезо красиві постановочні рішення демонструються традиції східної культури: окраска екзотичної природи, розкішні палаци та храми, яскраві декорації та костюми, містика таємничого Сходу.
Балет зосереджений в таїнстві людських почуттів і драматичному зв\’язку головних героїв — баядерки Нікії та воїна Солора. Возьми заваді їхнім стосункам стають наречена Солора Гамзатті та Гениальный. Ant. маленький брамін, які своїми підступними діями призводять прежде загибелі головної героїні. Та навіть попри це у фіналі історії закохані знову безотлагательно — вони обʼєднуються у Царстві тіней. Задолго. Ant. с речі, ця кусок є найбільш зворушливою у постановці. Синергія та охват танцю за участі всього жіночого складу балету завжди справляє незабутнє враження получи глядачів «Баядерки». В (видах українського балету це знакова устраивание — саме вона близько ста років тому дала поштовх в целях творчого шляху київської балетної трупи.
«Жізель»
Балет, який отримав визнання ще в вернисаж прем\’єри в Паризькій опері в далекому 1841 році. Вистава, що викликала небачений ажіотаж серед публіки, поринула у забуття більше ніж нате півстоліття, а згодом відродилася, повернувшись нате сцени світових театрів. Ідея створення «Жізель» виникла з історії кохання: знаменитий танцівник тієї епохи, Жюль Перро, задумав поставити балет на своєї молодої дружини — дебютантки Паризької опери Карлотти Грізі, яка в майбутньому стала однією з найяскравіших зірок європейської сцени. Музику написав напевщик Адольф Адан получи лібрето Анрі мол Сен-Жоржа, Теофіля Готьє і Жана Кораллі та хореографію Жана Кораллі, Жюля Перро і Маріуса Петіпа.
«Жізель» — це визнаний твір балетного романтизму, історія оборона втрачені ілюзії та ностальгічний сум вслед за ідеалом. В основі балету — поетичний переказ Генріхом Гейне давнього німецького сказання ради дівчат-віліс, які померли перед весілля і мстяться коханим, які обманули їх. «Жізель» продовжує цю легенду, розповідаючи относительно молоду красуню-селянку, що приохотиться) к кому-чему графа Альберта. Отнюдь не знаючи про його шляхетне походження, дівчина вірить у їхню рівність. Та її шанувальник-лісничий викриває передергивание фактов Альберта, і дівчина гине, втрачаючи розум.
Жізель перетворюється держи жорстоку віліс і першим карає лісничого, який влезть до неї сверху могилу. Однак любов, яка до сих пор ще живе в душі Жізель, рятує черта Альберта, що влезть до неї получай наступний день. Захищаючи параграф від інших віліс, Жізель залишає в його серці та памʼяті глибокий слід — а безотложно із ним увы про назавжди втрачене кохання. «Ніяке заклинання мало-: неграмотный встоїть проти любові. Любов но є найвищим чаклунством, всякі інші закляття поступаються вперед нею» — круглым счетом писав Генріх Гейне у своєму творі, і «Жізель» стала справжнім втіленням цих слів.
Авторка тексту: Люся Морозенко, засновниця балетного простору «Балеруша»