В рубрике 
Рoль пoслa Укрaїни у ФРН, нaйпoтужнішій і нaйвпливoвішій дeржaві ЄС, нe лишe пoчeснa й відпoвідaльнa, a й тaкoж і дужe склaднa. Oсoбливo в пeріoд aгрeсії прoти Укрaїни з бoку Рoсії, щoдo якoї у Німeччини є oсoбливі сeнтимeнти. В ці чaси Aндрій Мeльник сприймaє свoю диплoмaтичну службу як свoєрідний бій. Бій зa інтeрeси Укрaїни.
Ми спілкувaлися з пaнoм пoслoм нaпeрeдoдні 30-річчя диплoмaтичниx віднoсин між Укрaїнoю тa ФРН, a тaкoж зa місяць дo 7-ї річниці відoмoї Мінськoї зустрічі Нoрмaндськoї чeтвірки. Прo цe, a тaкoж прo oчікувaння від нoвoгo уряду Німeччини після пeршoгo місяця йoгo рoбoти, свoї взaємини зі ЗМІ тa бaгaтo іншoгo Aндрій Мeльник рoзпoвів у інтeрв’ю Укрінфoрму.
НІМЦІ ДOБРE РOЗУМІЮТЬ XРEСТOМAТІЙНИЙ ПOСТУЛAТ, ЩO «УКРAЇНA – НE РOСІЯ»
— Пaнe пoсoл, 17 січня випoвнюється 30 рoків з мoмeнту встaнoвлeння диплoмaтичниx віднoсин між нaшими крaїнaми. Якщo в кількox фрaзax підбити підсумoк, з чим ми підійшли дo цієї дaти?
— Якщo зoвсім стислo, тo, нa мoю думку, гoлoвним рeзультaтoм є тe, щo ми нe лишe рaз і нaзaвжди пoвeрнулися нa пoлітичну мaпу світу, a й сприймaємoся німeцьким суспільствoм як спрaвді пoвнoціннa нeзaлeжнa дeржaвa, яку всe чaстішe пoмічaють, гучний гoлoс якoї всe більшe чують, і яку рeaльнo сприймaють. Ми прo сeбe дійснo змoгли пoтужнo зaявити: пoлітичнa eлітa Німeччини, журнaлістський бoмoнд, eкспeрти й нaсaмпeрeд – пeрeсічні німці знaють, щo існує Укрaїнa, якa мaє свoї цілі тa впeвнeнo тoрує свій шляx. Ми мoжeмo цим нaпрaвду пишaтися.
Іншe питaння, чи зaвжди дoслуxaються дo нaс у Бeрліні? Нaйбільшим, як нa мeнe, викликoм є, тe, щo Укрaїну дoсі нe дo кінця рoзуміють, німці пoдeкуди ввaжaють, щo ФРН мoжe сoбі лeгкo дoзвoлити нe рaxувaтися з нaшими інтeрeсaми як суб’єктa міжнaрoднoї пoлітики. Гaдaю, щo в цьoму – нaшe гoлoвнe нeдoпрaцювaння oстaнніx 30 рoків: ми щe нe спрoмoглися зaявити прo сeбe як прo вeлику культурну єврoпeйську нaцію, як впливoвий суб’єкт істoрії. A сaмe від цьoгo знaчнoю мірoю зaлeжить і пoлітичнe визнaння.
Нaшій Нeзaлeжнoсті трoxи більшe трьox дeсятків, aлe ж у тій жe Німeччині ми є дaвнo, пoнaд 100 рoків тoму Укрaїнa мaлa в Бeрліні свoю дипмісію, якa дoстoйнo прeдстaвлялa нaші інтeрeси, – дo рeчі, тaк сaмo зa пeкeльниx умoв, кoли нaшу дeржaвність нaмaгaлaся знищити Рoсія.
Тільки лeдaчий нe гoвoрить сьoгoдні прo культурну диплoмaтію, aлe рeaльнo ми як дeржaвa рoбимo нeдoстaтньo. Тa ж Німeччинa, якій, пoгoдьтeся, нe пoтрібнo рeклaмувaти свoїx філoсoфів, письмeнників, xудoжників, кoмпoзитoрів, витрaчaє щoрoку щoнaймeншe – тільки чeрeз бюджeт МЗС – пoнaд 1 млрд єврo нa прoмoцію влaснoї культурнoї спaдщини. Мільярд! Цe склaдaє близькo 17% всьoгo бюджeту відoмствa. A нaші видaтки нa культурну диплoмaтію дoсі лeдь дoтягують дo 0,17%, тoбтo у віднoсниx цифрax цe у стo рaзів мeншe. Xoчa нaспрaвді мaлo б бути всe нaвпaки.
Пoки ми кaрдинaльнo никак не змінимо цей стан справ, поки шедеври українських композиторів никак не стануть невід’ємною частиною репертуару оперних театрів і філармоній у Німеччині та світі, поки німецькі школярі невыгодный вивчатимуть наших письменників і поетів, причому як класиків, в) такой степени і сучасників, допоки нашу історію розглядатимуть крізь призму Росії чи інших колоніальних держав – усі наші справедливі політичні вимоги наражатимуться для таку ж стриману реакцію, як це, в жаль, часто має місце сьогодні. Це дуже взаємопов’язані речі.
Отже, німці нас бачать як самобутню і дійсно незалежну націю і державу, яка викликає інтерес чи захоплення, але лише не переводя духу, дуже повільно починають визнавати українців як повноцінного суб’єкта історії.
— А чи никак не сприймають нас як об’єкт міжнародної політики в орбіті інтересів Росії? Чи присутнє ще таке сприйняття?
— Рештки такого постколоніального сприйняття України у німецькому суспільстві целое одно нерідко проявляються, возьми жаль. Однак не в тому плані, що ми залежні від Москви, зовсім ні, тогда радше навпаки – є дуже чітке розмежування між Україною та Росією. Хрестоматійний предпосылка Леоніда Кучми, що «Україна – безвыгодный Росія», німці насправді добре розуміють, причому дуже дословно. І це чудово.
Але мене положительно виводить із себе, коль я й досі іноді читаю в німецькій пресі, що «Україна – це пострадянська республіка».
ВОСЬМИРІЧНА ВІЙНА Из-за ДВІ ГОДИНИ ЛЬОТУ ВІД БЕРЛІНА Безвыгодный ЗАТОРКНУЛА ЗА ЖИВЕ НІМЕЦЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
— Але, якщо бути чесними, інтерес раньше нас останніми роками викликаний здебільшого спочатку Майданом, а потім війною… Ви вже 7 років працюєте в Берліні, як змінюється ставлення німців накануне нас?
— Ви маєте рацію: дійсно, саме Базар спричинив якісно новий сплеск інтересу перед України з боку німецького суспільства і політичної еліти. І це балдеж. Цей дух Революції гідності й досі присутній у сприйнятті у ФРН українців – попри всі потоки бруду кремлівської пропаганди, яка займається дискредитацією нашого прагнення перед свободи.
Але ви в) такой степени само, на жаль, маєте рацію і в тому, що останні роки саме розв’язана Москвою війна проти України перебуває тогда у центрі уваги громадськості. Ця війна звичайно стала шоковим моментом і холодним душем малограмотный лише для українців, але й во (избежание німців, хоча цей потрясение поступово притуплюється, німецька громадськість звикає по цього перманентного стану російсько-української війни. І це насправді жахливо.
Адже саме війна якщо мало-: неграмотный блокує, то точно гальмує рух України в области всіх стратегічних треках справжнього визнання, стримує нас у досягненні головних цілей – членства в НАТО («едва чи можливо, допоки триває збройний конфлікт») і ЄС (подібна логіка), а також і в розвитку економіки (спробуйте переконати німецьких інвесторів вкладати капітал у державу, якій Путін постійно загрожує новою інтервенцією).
Саме тому ця російська війна має бути якнайшвидше зупинена.
— Що ми робили мало-: неграмотный так на зовнішньополітичному, зокрема, німецькому треку? Німеччина 8 років каже, що стоїть держи нашому боці; Меркель особисто «продавила» в ніч з 11 получай 12 лютого 2015 року ансамбль заходів щодо виконання Мінського протоколу (подейкують, що це вона після 17 годин перемовин у Мінську заявила, що ніхто з Нормандської четвірки мало-: неграмотный піде з кімнати, поки столбцы не буде підписаний), і раптом виявляється, що уряд Меркель, после нашою спиною, блокує отримання нами оборонної зброї від інших країн за каналах НАТО і так далі… Мабуть ми очікували від Берліна занадто багато та намагалися никак не помічати те, чого далеко не хотіли бачити?
— Ну, в области-перше, давайте не будемо драматизувати. Ми in corpore час дуже емоційно сприймаємо такі новини.
— Але ж зрада…
— Этак, у нас будь-який пчих – це одразу ж зрада. І ця людська емоція більш ніж зрозуміла, коль ти покладаєшся на свого друга, довіряєш йому майже сліпо. А потім – бац! При цьому ти навіть далеко не замислюєшся, що цей друзья-приятели має свої прагматичні інтереси. І що вони можуть буди діаметрально протилежними давно наших.
Це була наша, певною мірою, наївність (і вона, впредь до речі, залишається в багатьох випадках), коль ми вважаємо, що наші партнери после нас усе повирішують, причому в руслі саме українського бачення. Ми делегуємо іншим полномочия розрулювати надскладні ситуації. Водночас ми подекуди забуваємо, що маємо справу з однією із найпотужніших держав, яка переслідує власні національні інтереси та має дуже непросту історію, що безпосередньо торкається також і України.
Ініціатива Ангели Меркель, з якою вона виступила 7 років тому, – це була справді подія історичного масштабу. Німеччина самочки вирішила зробити це, ніхто ж її безлюдный (=малолюдный) просив…
— А чому Меркель зробила це? Тому що Німеччина відчувала свою відповідальність у Європі як найпотужніша країна?
— Пані ексканцлер відійшла від політичних справ, і я хотів би вірити, що вона оборона це сама ще напише книгу. Я думаю, світ би виграв, якби пані Меркель видала свої мемуари.
У чому була її мотивація, ми можемо тільки здогадуватися. Думаю, що головним стимулом було, швидше после все, бажання запобігти повномасштабній війні у центрі Європи, яка б в точности дісталася й самої Німеччини. Це був свого роду інстинкт запобігання великій глобальній катастрофі, уникнення гуманітарної трагедії – з неминучими наслідками також і угоду кому) Берліна.
Хоч як це удивительно звучить, але німців ця російська інтервенція особливо без- зачепила, вони у широкому загалі безграмотный відчувають, що ця кривава війна у самому серці нашого континенту досі триває. Навіть масового припливу біженців з України после ФРН не було, хоча ними й лякали держи початку місцеву громадськість (йшлося на поверку про кілька тисяч шукачів притулку, з яких, вслед за нашими оцінками, близько сотні його отримали).
Или маємо дійсно абсурдну ситуацію: майже восьмирічна російська війна, яка вслед дві години льоту від Берліна денек і ніч лютує на українській землі, в такой степени і не заторкнула за живе німецьке суспільство, просто так і не зачепила його больовий фибра.
Отже, перша мотивація – безвыездно ж запобігти великій війні, локалізувати її. Тоді Меркель діяла в інтересах Європи, України, але яко само – і самої Німеччини. Використавши свої довірливі контакти з Путіним.
БЕРЛІН ТАКОЖ НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ По (по грибы) ТЕ, ЩО ВСІ МИ ОПИНИЛИСЯ Ранее РОЗБИТИМ «МІНСЬКИМ КОРИТОМ»
— І Францію залучила…
— Французький руководитель Франсуа Олланд, думаю, був залучений, тому що поодинці такі масштабні речі запустити було б занадто плавно.
Цей німецько-французький пара став фактично першим серйозним тестом, наскільки «європейський двигатель» може не лише бути успішним у політичній чи економічній сфері, а й зможе відігравати ключову безпекову дело.
Можна, звісно, додумувати й інші мотивації, згадати, що пані Меркель у студентські часи бувала нате Донеччині. Тобто, безумовно, були моменти, які стосувалися її особисто. Мабуть, це також тоді спрацювало.
Мабуть, додалися й симпатії поперед українців, які боролися следовать свою гідність, адже ще зовсім свіжими були рани Майдану, зберігався потрясение від бліц-анексії Криму. Безвыгодный виключено, що канцлерка керувалась й ідеалістичними цілями, щоб справді допомогти, без- дати Путіну захопити ще більше територій України, ми ж добре пам’ятаємо ситуацію: влітку – Іловайськ, у січні 2015-го – Дебальцеве, Донецький аеропорт…
Отже, я думаю, що й альтруїстичні мотиви теж мали місце.
Можливо, це було дійсно спонтанне рішення. І по (по грибы) цю мирну ініціативу Меркель ми мали б бути, в принципі, вдячні. Хоча остаточні оцінки, звісно, давати поки що на заре, адже російська агресія йде повним ходом, вона ні держи мить не припинилася. Нині ж полум’я великої війни Кремля може спалахнути з новою силою.
Чому пані Меркель невыгодный вдалося за ці сім років свести справу до успішного завершення? Получи це запитання поки немає однозначної відповіді.
— Їй і Нормандський саміт никак не вдалося зібрати до кінця каденції, хоча дуже хотілося…
— Исполнение) Ангели Меркель останні місяці її каденції були – з точки зору її особистого сприйняття триваючої війни, – мелодично, гіркими. Путін її черговий некогда обманув, пообіцявши організувати саміт Нормандської четвірки. Безвыгодный думаю, що пані Меркель досі почувається комфортно, розуміючи, що російський Левіафан і далі погрожує знищити державність України.
Саме Німеччина і канцлерка особисто відігравали ключову круг обязанностей усі ці останні роки як єдиний посередник – скопом із Парижем. А тому Берлін також несе відповідальність из-за те, що мирні переговори у Нормандському квартеті зайшли у глухий кут, после те, що всі ми опинилися раньше розбитим «мінським коритом». Маловыгодный американці й не британці здійснювали щоденний кризовий руководство.
Тож, мабуть, мала місце певна наївність з нашого боку, що Україна занадто покладалася получи и распишись геній німецького розуму. Хоча ми бачили з перших а днів, що Мінські домовленості – дуже суперечливі, й реалізувати цей корка саме так, як він був сформульований, виявиться справжньою сізіфовою працею.
НОРМАНДСЬКИЙ ПРОЦЕС ПОЧАВ ПРОБУКСОВУВАТИ ПІСЛЯ ВІЙСЬКОВОЇ ІНТЕРВЕНЦІЇ РОСІЇ В СИРІЇ
— Меркель неодноразово повторювала, що українське врегулювання интересах неї є особистою справою. З боку нового уряду вже лунало, що Німеччина відчуває особливу відповідальність следовать Нормандський формат. Але наскільки, для вашу думку, нова влада если зацікавлена продовжувати своє медіаторство?
— Хоча Нормандський размер і не згадується у коаліційній угоді, новий уряд з перших а днів сигналізував, що Берлін готовий вжити додаткових кроків задля реанімації цього важливого переговорного майданчика. І це насправді добра земля. Водночас при цьому маловыгодный можна ігнорувати негативний досвід минулого. Адже Німеччина наважилася «розрулити» невыгодный просто якийсь там збройний конфлікт: йдеться насчет найбільший воєнний виклик исполнение) безпеки в Європі та світі після Другої світової війни, прямою стороною якого вперше є постійний хер РБ ООН із правом запрещение.
Німеччина не могла мало-: неграмотный розуміти, що йдеться относительно вищий пілотаж дипломатичного мистецтва, для справжню «бундеслігу міжнародної політики». І коль кажеш «А», так треба передбачати і «Б», і «В», щоб свести справу до успішного кінця.
Адже тетенька, що Нормандський процес почав пробуксовувати, тупцювати сверху місці, стало зрозуміло – принаймні на мене особисто – ще восени 2015 року, відразу після того, як Росія здійснила масштабну військову інтервенцію в Сирії. Саме тоді Лавров недипломатично за нормандським столом переговорів вихвалявся, що йому щойно подзвонив держсекретар США Керрі, що, мовляв, Росія знову в грі. Саме відтоді, як Росія почала сирійську воєнну кампанію, і розпочався гигантский російсько-американський стратегічний учреждение.
І від цього часу безвыездно, що відбувалось у форматі Нормандії, почало ставати дедалі формальнішим. Зникло відчуття, що РФ дійсно зацікавлена у виконанні Мінських угод. Приставки не- думаю, що й самі посередники в нормандській четвірці никак не помітили, що вся позитивна динаміка в Водан момент змінилася. Я добре пам’ятаю всі ці численні зустрічі й переговори в Берліні протягом 2015 року, ледь никак не що два тижні, ту атмосферу, яка панувала, коль Росія була буквально затиснена в кут, змушена була маневрувати, щось пропонувати, домовлятися. По сути йшли повноцінні переговори. Після вторгнення в Сирію сам по себе процес формально залишився, але побудь здесь був втрачений. Чому Німеччина, яка малограмотный могла не відчувати цього всього, малограмотный скоригувала курс своєї посередницької місії, сказати важко…
— У Німеччини була криза біженців у цей пункт, яких, до речі, Меркель запустила в країну ні з ким неважный (=маловажный) порадившись, на хвилі емоцій…
— Але ж це по сей день взаємопов’язано. Звідкіля прибули всі сотні тисяч біженців? Левова частка – саме з Сирії, мол Росія розпочала нову масштабну криваву війну. Думаю, згодом ще з’об інсайдерські дані, які виведуть нате поверхню все те, що досі залишається прихованим.
Раньше речі, багато хто з німецьких оглядачів вважає, що саме ця криза з біженцями і стала початком кінця політичної ери Меркель.
Всі ці події мали, верно, негативний вплив і на Нормандський объем, який дуже часто працював держи холостому ходу.
Що если далі, ще, мабуть, зарано говорити. Не факт чи Нормандську четвірку «забули» згадати в коаліційному договорі суто «випадково». Адже у нового уряду є розуміння, що успішне продовження цієї посередницької місії неминуче означатиме і кардинальну зміну й стратегії, і тактики, має передбачати набагато більш наступальний, проактивний, жорсткий тариф щодо Кремля, аніж це було по (по грибы) часів Великої коаліції (ХДС/ХСС і СДПН – авт.).
У НОВОГО УРЯДУ НІМЕЧЧИНИ Є Время ДОСЯГТИ ПРОРИВУ В НОРМАНДСЬКИХ ПЕРЕГОВОРАХ
— Але ж логофет Шольц уже безліч разів повторив, що богослужение реанімувати формат, і навіть анонсував, щоправда, неконкретно, зустріч незабаром…
— Безумовно, ця нова красноречие нового канцлера Олафа Шольца і нової глави МЗС Анналени Бербок є позитивною. Добре, що Норманді, принаймні получай словах, живе. Внутрішнє відчуття того, що Німеччина повинна щось робити, є – це происшедшее. Але що з цього вийде – до настоящего времени одно, що гадати возьми кавовій гущі. Адже фактом є і тетюха, що позиція росіян отнюдь не змінилася ні на йоту. Бажання Путіна особисто сідати следовать стіл переговорів у Нормандському форматі відсутнє.
Минулого понеділка раньше Києва вперше за всі ці 7 років саме получи и распишись особисте запрошення глави Офісу президента Андрія Єрмака приїхали обидва зовнішньополітичні радники – канцлера ФРН Єнс Пльотнер і президента Франції Емманюель Бонн. Це дуже добрий команда. Адже їхні попередники манером) жодного разу й не були в Україні, скільки ми їх мало-: неграмотный переконували.
Ну, погодьтеся: як можна взагалі тя настільки складні й делікатні переговори, коль самі посередники не були ані в Києві, ані нате Донбасі, не відчули страшний струя війни, ті настрої, які панують для Сході на лінії розмежування…
У Москві вони, задолго. Ant. с речі, бували й до цього.
Питання в тому, чи вдасться новому уряду в Берліні щось змінити? Попри всі обставини, я переконаний, що надежда досягти прориву в переговорах дійсно є. Рейхсканцлер Шольц, який починає формувати свої пріоритети в зовнішньополітичній сфері, міг би проявити нову стратегічну ініціативу, нове лідерство і зробити безвыгодный просто більше, а набагато більше, порівняно з попередницею. Неважный (=маловажный) в останню чергу й тому, що постраждали також і німецькі інтереси. Важко уявити, наскільки ця содержание ще може бути болючою с целью Німеччини – увійти в історію як эмблема, що провалила посередницьку місію, яку хозяйка ж ініціювала.
«ПІВНІЧНИЙ ПОТІК 2» ЗАЛИШАТИМЕТЬСЯ ПОДРАЗНИКОМ С целью ПРАВЛЯЧОЇ КОАЛІЦІЇ В НІМЕЧЧИНІ
— Німеччина без- так давно отримала новий уряд. Зрозуміло, що перші закордонні контакти були з країнами — стратегічними партнерами. Чи є наразі хоча би приблизний маршрут взаємних візитів на високому та найвищому рівні між нашими двома країнами?
— Ми по полной обойме працювали над цим ще у процесі утворення нового уряду. Є чітке розуміння того, щоб выше- президент Володимир Зеленський ще цього року відвідав Берлін. Сподіваюся, що і премьер-министр Шольц здійснить якнайшвидше свій перший візит в Україну.
Міністр Анналена Бербок відвідує 17 січня Київ, і тільки після чіткого узгодження єдиної переговорної позиції – полетить раньше Москви.
Перший закордонний візит одного з керманичів МЗС ФРН – державного міністра Тобіаса Лінднера – відбувся саме накануне України, вже на дев’ятий дней після утворення нової коаліції у Берліні. Це теж позитивний толчок.
Я вже згадував візит дипрадника канцлера Пльотнера. Одним короче (говоря), цей політичний рік точь-в-точь буде дуже і дуже насиченим.
— Получи чолі правлячої коаліції вздыматься соціал-демократи, відомі своїм «особливим баченням» російської політики, безграмотный будемо забувати і про ексканцлера Герхарда Шредера… «Зелені», які поперед входження в коаліцію висловлювалися набагато більш неодобрительно по відношенню до Кремля, наразі «пригальмували» свою риторику. Чого варто очікувати Україні від коаліції «Світлофор» з урахуванням того, що ми бачили ради перші півтора місяця його роботи? Висловлюються припущення, що українсько-російський прибор питань може сильно похитнути її. Чи далеко не здадуть свої позиції наші найбільші друзі в коаліції, «Зелені», заради збереження влади?
— Першій місяць підтверджує, в жаль, це спостереження. Бери даному етапі збереження коаліції та нормального її функціонування є найбільшим пріоритетом на всіх трьох партій (есдеки, «Зелені» та ліберали – авт.).
К нас це дуже гірко чути, адже це вже в один прием проявляється у цілому ряді ключових для того Києва тем, насамперед щодо долі «Північного потоку-2». Цей проєкт був свідомо винесений из-за дужки коаліційної угоди саме заради того, щоб її безграмотный розколювати.
Але ж це вже светиться ледь не щодня. (в позиції окремих правлячих партій действительно залишаються кардинально протилежними. Сертифікацію перевіряє незалежний сигнализатор – Федеральне мережеве агентство, це суто технічний процес, але, боюся, що й надалі уникати чітких політичних оцінок і відповідальності по (по грибы) долю цього інструменту путінської політики не думаю что чи не вдасться. Тим більше, що своевольно процес уже розтягується сверху місяці.
Отже, ця топик буде точно і надалі виступати подразником к роботи коаліції.
— Сертифікація «Північного потоку-2» приставки не- завершиться, скоріше за однако, до літа. Європа налякана стрибком цін получи и распишись енергоносії, росіяни пропонують пустити голубой огонь хоч сьогодні. І всі постійно ставлять запитання, чи готовий Берлін зупинити проєкт у разі агресії – у відповідності по липневої 2021 року німецько-американської угоди, возьми яке німецькі політики вперто уникають відповіді.
— Дійсно, досі ніхто з нового керівництва ФРН неважный (=маловажный) сказав відкрито, що якщо Росія розпочне нову велику війну проти України, в таком случае «Північний потік-2» если повністю знятий з порядку денного. Мають місце лише делікатні натяки, і трендец це робиться такою собі езоповою мовою. Бери це болісно і гірко дивитися.
Адже ситуація з минулого літа, коль й була підписана відповідна німецько-американська домовленість, змінилася возьми 180 градусів. Тоді ще неважный (=маловажный) було сотні тисяч російських військ вздовж наших кордонів і в Криму, никак не було цього нового путінського треку, спрямованого поставити з ніг бери голову всю повоєнну архітектуру безпеки в Європі та світі.
Дехто вважає, що тоді пирушка компроміс, укладений, до речі, ради спиною Києва, ще міг бути чимось виправданий. Одним духом же ставки піднято Росією настільки високо, що продовжувати ігнорувати тему «Північного потоку-2» означає і надалі ігнорувати легітимні безпекові інтереси України та інших східноєвропейських держав.
Можна прогнозувати, що це питання если одним із найбільш дошкульних на нової коаліції.
Шанси получи и распишись те, що буде якийсь значительный реальний прорив, ще є, поперед речі. Але вони є дуже мізерними.
МАЄМО ЗАПЕВНЕННЯ, ЩО После НОВОГО УРЯДУ ФРН ЗРУШИТЬСЯ СПІВПРАЦЯ З УКРАЇНОЮ ЩОДО ВОДНЮ
— Згідно з умовами тієї ж липневої угоди між ФРН і США, Німеччина зобов’язалася допомагати нам розвивати відновлювальні джерела енергії. Щоправда, обіцяні суми безлюдный (=малолюдный) сильно вражають. Говорилось також ради співробітництво щодо водню. Чи є вже якісь конкретні чертеж в цьому напрямі? Анонсуючи візит Бербок, її речник згадав, що вона говоритиме для це в Києві.
— Це, поперед речі, також ще одне дуже велике питання. Поки що где-то і немає нічого конкретного.
Тют цими днями відбулася перша зустріч представників української сторони із парламентським держсекретарем Крішером у міністерстві економіки та захисту клімату, очолюваному головою «Зелених» Робертом Габеком. Маємо запевнення у тому, що новий уряд зрештою зрушить із мертвої точки цей процес.
Прежде цього часу все йшло практически дуже туго. Ще у серпні 2020 року нами було ініційовано і не на самом деле започатковано двостороннє енергетичне товарищество. Але реально, наприклад, возьми водневому треку ми особливо приставки не- просунулися, незважаючи на всі наші дипломатичні зусилля. Ми манером) і не відчули того, що у Берліні готові розглядати взаємодію з Україною у галузі зеленої енергетики як стратегічний пріоритет.
Точка в точку до останніх днів каденції попереднього уряду ми ледь маловыгодный билися головою об стінку, але нам эдак і не вдалося зрушити це питання з місця. Сподіваємось, що новий «світлофорний» уряд весь змінить цей підхід.
— З двостороннім товарооборотом весь век виглядає ніби краще. Попри пандемію, український експорт накануне Німеччини минулого року зростав. Які останні дані?
— Статистики вслед весь рік поки немає. После перші 9 місяців наш обсяг торгівлі товарами і послугами збільшився возьми 16,4% до 7,3 млрд доларів США, быть цьому український експорт раньше Німеччини зріс на 40% по 2,5 млрд доларів США.
Зростання інвестицій после першу половину 2021 року становить більш як 533 млн доларів: це як нові інвестиції, эдак і реінвестований дохід.
Загалом в Україні наразі працюють понад 3400 німецьких компаній, які вже створили близько 60 тисяч робочих місць.
МИ ЗМУШЕНІ Молва ВІЙСЬКОВУ ДИПЛОМАТІЮ, АДЖЕ ЙДЕТЬСЯ Насчет ПИТАННЯ ЖИТТЯ І СМЕРТІ
— Другий рік поспіль Представительство України в ФРН посіло перше місце у списку вітчизняних диппредставництв, «найбільш продуктивних у представленні та захисті інтересів України из-за кордоном», який складають 104 провідних експерти і журналісти. Я вітаю вам і цілком погоджуюся з оцінкою. Ви, лишенный чего сумніву, є медійно найактивнішим іноземним послом у Берліні. Чи постоянно ви чуєте дорікання чи «поради» від німецьких офіційних інституцій бути «менш гучним»?
— Всі звикли, що дипломатія має бути тихою, кулуарною, закулісною. Насправді, вона такою і є. Також і в Берліні.
І цю класичну дипломатію ніхто отнюдь не скасовував: навпаки, саме сразу ми щодня проводимо чимало довірчих зустрічей, возьми яких силою аргументів та емоцій дуже чітко роз‘яснюємо позицію України та намагаємося заручитися підтримкою Німеччини. Безвыездно це, повірте, відбувається нон-стоять, ми не живемо, як це комусь може здатися, у якійсь медійній бульбашці.
Але вже майже вісім років поспіль Росія веде війну проти України. Це назначать також і перед вітчизняною зовнішньополітичною службою безпрецедентні виклики. За суті, ми змушені организовывать нову воєнну дипломатію, насамперед у Німеччині, яка відіграє ключову цена для припинення російської агресії. Адже в целях нас критично важливо перетягти получай свій бік німецьку громадськість, зробити її нашим головним союзником, щоб посилити суспільний тиск бери уряд ФРН із тих питань, мол офіційний Берлін, на какая жалость, і досі займає стриману позицію: йдеться і относительно визнання перспективи вступу України в ЄС та просування нашого членства в НАТО, і ради надання оборонного озброєння, і насчет більш наступальні посередницькі зусилля ФРН у Н4, і ради зупинку «Північного потоку-2», і для історичну відповідальність Берліна преддверие українським народом за злочини нацизму, і насчет визнання Голодомору. І про багато інших гострих тем. Звичайно, що весь ця наша медійна активність у Берліні неоднократно муляє око правлячим елітам, адже нерідко наступаєш около цьому на болючі мозолі.
Сиречь не дивно, що мої численні інтерв’ю та коментарі ради німецьких ЗМІ (а їх кількість перевалила ради 700, охопивши величезну аудиторію – понад 1 млрд читачів чи слухачів), м’ровно кажучи, не завжди викликають захоплення і ще рідше ентузіазм і позитивні емоції у політичному Берліні. Если подібні питання ти порушуєш бери закритих зустрічах і наші позиції далеко не збігаються, то наші німецькі партнери ввічливо вислуховують тетушка чи інше прохання Києва, покивать головою, мовляв, ми вы почули… і нічого мало-: неграмотный роблять. Коли ж ці питання лунають у пресі, ведь офіційні чинники змушені реагувати, пояснювати, чому Україні приблизительно вперто відмовляють, наприклад, у наданні оборонного озброєння. Причому пояснювати никак не тільки нам, а й усьому суспільству, публічно.
Безграмотный можу розкривати всіх секретів, скажу лише, що мені особисто неважный (=маловажный) раз і не два у Берліні безграмотный просто делікатно натякали, а й то и дело відкритим текстом дуже наполегливо «радили» нашу медійну складову дипломатії немного пригальмувати і згорнути. Мовляв, беспричинно не варто діяти. Іноді напряму жаліються у Київ, і це теж буває.
Але головне – у нас є повний карт-бланш і довіра з боку керівництва держави. Тому ми отнюдь не збираємося зупинятися. Це і є відповідь нашим німецьким друзям, яка їх приставки не- дуже радує: ми змушені стоять у руля воєнну дипломатію, бо соответственно-іншому діяти ми отнюдь не можемо. Адже йдеться для питання життя і смерті, бути чи безграмотный бути.
Саме в Німеччині я за-справжньому відчув, що мас-медіа – це справді четверта гілка влади. За исключением. Ant. с жодного перебільшення.
Одразу ж скажу, що быть цьому ми ніколи неважный (=маловажный) переходимо жодних «червоних ліній», діємо виключно у межах існуючих правил, ніколи неважный (=маловажный) зловживаємо свободою преси і говорение, але використовуємо всі доступні інструменти, які в нас є в наявності. Адже ми отнюдь не можемо собі дозволити залучати валізи з мільйонами євро, щоб винаймати лобістів, які б робили ради нас нашу роботу в кулуарах.
ХДС/ХСС В ОПОЗИЦІЇ ЗМОЖУТЬ ЗРОБИТИ Ради УКРАЇНИ НЕ МЕНШЕ, А МОЖЕ Й БІЛЬШЕ, АНІЖ Коль БУЛИ ПРИ ВЛАДІ
— А з ким із теперішньої влади ви вже зустрічалися в кулуарах?
— Ми розпочали надзвичайно активну кампанію налагодження контактів з усіма новообраними членами Бундестагу (окрім крайньо правої партії «Одно из двух для Німеччини» (АдН), з якою ми припинили счастливо-яке спілкування). Кожному з 709 депутатів – после винятком АдН – я надіслав особистого листа-вітання з пропозицією зустрітися. Приємно, що значна більшість одразу відгукнулися, сиречь графік моїх контактів із новими парламентаріями розписаний до днях на місяці в будущем.
Серед нещодавніх важливих зустрічей – з новообраною президенткою Бундестагу пані Барбель Труба (соціал-демократка), державним міністром МЗС, членом Бундестагу Тобіасом Лінднером та вже згаданим держсекретарем Мінекономіки Олівером Крішером (обидва – «зелені»), керівництвом фракції лібералів, яка теж влететь до правлячої світлофорної коаліції.
Але просто так само ми підтримуємо надзвичайно тісні контакти і з найбільшою опозиційною фракцією – блоком ХДС/ХСС. Це – окремий важливий трэк. Чим він для нас цікавий? Согласно-перше, вони ще місяць тому самі були возле владі, визначаючи десятки років долю Німеччини; вони мають досвід, експертизу, розуміння, вони бачать помилки, яких допускає новий уряд.
За-друге, гадаю, що з відходом пані Меркель з політичної авансцени християнські демократи аккуратно зможуть зробити для України невыгодный менше, а, можливо, й більше, аніж задолго. Ant. с цього. Приміром, перші ж зовнішньополітичні пленарні дебати в Бундестазі нового скликання, які відбулися наступного дня після призначення уряду 9 грудня і були присвячені саме Україні та новій загрозі російського вторгнення, нам вдалося організувати саме завдяки нашим друзям-консерваторам. Вже давно кінця січня буде обраний новий чан партії, швидше за конец ним стане Фрідріх Мерц, з яким нам ще належить установити тісний, довірливий согласованность. Ми налаштовані дуже оптимістично.
Повертаючись по вашого запитання про теточка, чого не вдалося досягти у Берліні, приходиться визнати, що мій розрахунок налагодити якомога більше контактів з рядовими депутатами попередньої в такой мере званої великої коаліції (ХДС/ХСС-СДПН), насамперед із тими, хто никак не займається зовнішньою політикою, сформувати мінімальний согласованное мнение і потім через ці голоси скоригувати базовий цена ФРН по стратегічних с целью Києва темах – членству в НАТО і ЄС, отнюдь не спрацював. Канцлер Меркель маловыгодный допустила від нього жодних відхилень. Це следственно певним розчаруванням, хоча, звісно, я ні возьми секунду не шкодую, що ці всі контакти – йдеться для сотні депутатів, з якими вдалося встановити особистий довірливий зв’язок, відбулися. Адже значна їх більшість були переобрані й увійшли прежде нового складу Бундестагу. Положение опозиції буде не менш, а можливо, і більш важливою. І отнюдь не треба забувати, що нові вибори відбудуться менш як вслед за 4 роки, все змінюється дуже швидко.
Це на поверку велика шахова партія.
Чтобы нас головне, щоб український інтерес краще розуміли, щоб выше- голос чули і діяли. Німеччина має получи руках усі козирі, щоб відіграти справді історичну занятие та уможливити членство України в Євросоюзі й НАТО.
Ми зберігаємо оптимізм і з новими силами працюємо по-над коригуванням стратегічних ліній Берліна.